Органічні добрива — це гній, перегній, компост, пташиний послід і зола, тобто все, що дала худоба, птиця й сама ділянка. На відміну від мінеральних солей, органіка живить не лише рослину, а й ґрунт: годує черв’яків і бактерії, зв’язує пісок і розпушує глину. Але «природне» не означає «безпечне в будь-якій дозі» — свіжий гній спалює коріння не гірше за передозовану селітру. Розберемо кожен вид із дозами й заборонами. Загальна система живлення ділянки описана в розділі про ґрунт і добрива.

Гній: свіжий проти перепрілого

Свіжий гній — агресивне добриво: у ньому багато аміаку, насіння бур’янів і збудників, тому під посаджені культури його не вносять ніколи. Місце свіжого гною — осіння заправка порожніх грядок під перекопування, 4–6 кг на квадратний метр раз на два-три роки, і тільки під майбутні огірки, гарбузи, кабачки й капусту. Коренеплоди після свіжого гною роздвоюються і гниють, цибуля хворіє, тож морква з буряком ідуть на такі грядки лише другим роком. Кінський гній найтепліший і найкращий для парників, коров’як універсальний, свинячий — найкисліший і найбідніший, його компостують щонайменше рік.

Перегній — той самий гній після двох-трьох років зберігання — втрачає агресивність повністю. Це темна розсипчаста маса, яку кладуть 3–4 кг на метр під будь-які культури навесні чи восени, у лунки при висадці розсади і в посадкові ями дерев. Строки внесення органіки прив’язані до сезонних робіт — докладніше в статтях про осінню обробку ґрунту і весняну підготовку грядок.

Пташиний послід: найконцентрованіша органіка

Курячий послід у кілька разів багатший на азот за коров’як, і саме тому ним найчастіше обпікають рослини. Свіжим його не використовують взагалі — тільки настій або сухий гранульований продукт із магазину. Робочий настій готують так: одну частину посліду заливають десятьма частинами води, витримують кілька днів, а потім отриманий концентрат ще раз розводять — пів літра на відро води. Поливають у міжряддя по вологій землі, не потрапляючи на листя, не частіше двох-трьох разів за сезон. Гранульований послід вносять за інструкцією, орієнтовно 100–150 г на квадратний метр під перекопування.

Зола: калій і розкислення в одному відрі

Деревна зола — це калій, фосфор, кальцій і мікроелементи, але без азоту. Вона працює подвійно: підживлює і водночас м’яко знижує кислотність, тому найдоречніша на кислих ґрунтах під капусту, цибулю, картоплю й смородину. Стандартні дози — 100–200 г на квадратний метр під перекопування або жменя в лунку при посадці. Золу не змішують в одному внесенні з гноєм, послідом і аміачними добривами: лужна реакція виганяє азот у повітря аміаком. Не годиться вона і під любителів кислого — лохину, гортензію, рододендрони, про яких докладно розказано в статті про кислотність ґрунту.

Рідкі трав’яні підживлення

Окрема категорія органіки — настої, які працюють швидко, як мінералка, але зроблені з бур’янів. Класика — кропив’яний настій: бочку на третину заповнюють порізаною кропивою, заливають водою і тримають 7–10 днів, поки маса перебродить. Готовий концентрат розводять водою 1:10 і поливають по літру під кущ томатів, перцю чи капусти раз на два тижні. Запах у процесі різкий, тому бочку ставлять подалі від альтанки і накривають кришкою. Той самий принцип працює з кульбабою, окопником і будь-якою соковитою зеленню без насіння.

Компост і зелені добрива

Найдоступніша органіка — та, що виростає на самій ділянці. Зрілий компост за поживністю близький до перегною, а коштує лише часу на закладку купи: технологія розібрана в статті про компост своїми руками. Другий безкоштовний канал — сидерати, зелена маса яких після заорювання замінює гноєву заправку грядки; вибір культур і строки є в огляді про сидерати. Господарство, яке поєднує компост, сидерацію і золу, взагалі може обходитися без покупних добрив — це і є практичне органічне землеробство.

Що, куди і скільки: шпаргалка

Щоб не гортати статтю на грядці, зведемо базові дози в один список. Усі цифри — на квадратний метр, під перекопування або розпушування.

  • Свіжий гній — 4–6 кг, тільки восени на порожні грядки під гарбузові й капусту.
  • Перегній, зрілий компост — 3–4 кг щороку під будь-які культури.
  • Гранульований послід — 100–150 г; настій свіжого — пів літра концентрату на відро води, полив у міжряддя.
  • Зола — 100–200 г, окремо від азотної органіки.

Передозування органіки проявляється жируванням: рослина жене гичку й листя замість плодів. Якщо таке сталося, азотні підживлення припиняють і додають калій та фосфор — баланс елементів пояснений у статті про мінеральні добрива. Для декоративних культур схеми свої: приклад помісячного живлення є в матеріалі про те, як удобрювати троянди.

Часті питання

Чи можна замінити гній самим компостом? Так, зрілий компост повністю закриває ту саму потребу: 3–4 кг на метр щороку тримають родючість не гірше за гноєву заправку раз на три роки.

Скільки зберігається зола? У сухій тарі з кришкою — роками без втрат. Зола під відкритим небом втрачає калій із першим дощем, тому мокра вже майже не добриво.

Чому після посліду рослини пожовкли? Найімовірніше, настій був занадто міцним і обпік коріння. Пролийте грядку чистою водою і наступного разу розводьте концентрат удвічі сильніше.