Компост — це перепріла органіка, яка повертає грядкам усе, що з них забрав урожай. Купа з бур’янів, трави й кухонних відходів за сезон-два перетворюється на темну розсипчасту масу із запахом лісової землі, і кожен її кілограм замінює покупні добрива. Закласти компостник можна за один вихідний, а помилки в закладці зазвичай лише сповільнюють процес, але не псують результат безповоротно. Про місце компосту серед інших підживлень читайте в розділі про ґрунт і добрива.
Де і в чому компостувати
Компостнику потрібна півтінь: на сонці купа пересихає, у глухій тіні — закисає. Найпростіший варіант — ящик з дощок або піддонів розміром метр на метр і заввишки близько метра, без дна, щоб черв’яки заходили знизу. Менша купа не тримає температуру, більша — погано провітрюється всередині. Зручно мати дві-три секції: в одну складаєте свіже, у другій маса зріє, з третьої берете готове. Пластикові контейнери з кришкою працюють так само, лише вимагають уважнішого контролю вологи.
Що класти: зелене і коричневе
Уся органіка ділиться на два типи, і компост складається з їх чергування. «Зелене» багате азотом: скошена трава, бур’яни без насіння, гичка, кухонні овочеві відходи, гній. «Коричневе» дає вуглець: сухе листя, солома, тирса, подрібнені гілки, картон без фарби. Практична пропорція — одна частина зеленого на дві-три частини коричневого за об’ємом; шари по 15–20 см перекладають лопатою землі, яка заносить мікроорганізми.
Частина відходів у купі заборонена, бо приваблює щурів або розносить проблеми по ділянці.
- М’ясо, риба, жири, молочні продукти — запах і гризуни.
- Бадилля з фітофторою, листя з паршею та іншими хворобами — спори виживають у прохолодній купі.
- Бур’яни з дозрілим насінням і кореневища пирію — проростуть на грядках.
- Синтетика, скло, фарбований папір, вугільна зола.
- Цитрусові шкірки й хвоя — можна, але потроху: вони закислюють масу.
Хворі рештки виносьте з ділянки або спалюйте, а попіл використовуйте як калійне добриво. Осіння гора листя — окрема історія з власними правилами закладки, розібрана в статті про опале листя.
Гарячий і холодний способи
Компостування буває двох темпів, і обидва мають право на життя. Гарячий спосіб — це купа, зібрана за один-два дні з правильним співвідношенням зеленого й коричневого: вона розігрівається до 55–65 °C, перегорає за два-три місяці і попутно знешкоджує більшість насіння бур’янів. Холодний спосіб — звичайне поступове докидання відходів у міру появи: температура ледь піднімається, зате не треба нічого розраховувати, а через рік-півтора результат той самий. Для дачі вихідного дня холодна купа реалістичніша, гарячу варто збирати восени, коли органіки одразу багато.
Волога, повітря, температура
Правильна купа волога, як віджата губка: стисніть жменю маси — має виступити кілька крапель, але не потекти струмок. Пересохлу купу проливають водою, перемокла потребує сухих коричневих додатків і перелопачування. Повітря — другий обов’язковий інгредієнт: без нього замість компостування починається гниття із запахом. Перевертайте масу вилами раз на три-чотири тижні, і температура всередині свіжої купи підніметься до 50–60 °C — це нормально і корисно, жар убиває частину насіння бур’янів. Взимку процес завмирає і навесні відновлюється сам.
Як прискорити дозрівання
Звичайна купа зріє 12–18 місяців, але строк реально скоротити до одного сезону. Найбільше дає подрібнення: порізана секатором чи косаркою органіка розкладається у два-три рази швидше за цілу. Додайте азотного «палива» — свіжої трави, пташиного посліду або розчин сечовини 20–30 г на відро води на шар. Працюють і покупні біодеструктори з бактеріями, і власна закваска — кілька лопат зрілого компосту в нову закладку. Часте перевертання, раз на один-два тижні, тримає процес у гарячій фазі. Готовність визначається просто: маса темна, однорідна, вихідні складники не впізнаються, запах — земляний, без гнилі й аміаку.
Куди і скільки вносити
Зрілий компост універсальний і не обпікає коріння, тож передозувати його майже неможливо. Стандартна заправка грядок — 3–4 кг на квадратний метр під перекопування або розпушування, у посадкові ями дерев і кущів — від піввідра до відра. Напівзрілий компост із упізнаваними рештками краще вносити восени під осінню обробку ґрунту — до весни він дійде в землі. Тонкий шар компосту в 2–3 см працює і як живильна мульча по поверхні грядок; про інші матеріали для укриття землі читайте в статті про мульчування. Просіяний через сітку компост навпіл із землею — готовий субстрат для розсади.
Регулярне внесення компосту за кілька років помітно змінює землю: вона темніє, легше копається і довше тримає вологу після поливу. Саме на цьому ефекті будується органічне землеробство, де компостник замінює мішки з мінералкою.
Часті питання
Чому купа смердить гниллю? Забагато зеленої маси і мало повітря. Перелопатьте купу, додайте сухого листя, соломи чи картону — запах зникне за кілька днів.
Чи можна класти в компост хліб і варені страви? Небажано: вони приваблюють гризунів і мурах. Обмежтеся сирими овочевими відходами, лушпинням, кавовою гущею і яєчною шкаралупою.
Чи потрібно накривати купу? Восени й на зиму — так, плівкою або шаром соломи: укриття зберігає тепло і не дає дощам вимити поживу. Влітку достатньо притінення.