Мінеральні добрива — це концентровані солі, з яких рослина бере три головні елементи: азот, фосфор і калій. Вони діють швидко й точно, але не прощають окоміру: зайві 20 грамів селітри на метр перетворюють користь на опік коріння і нітрати в салаті. Тому вся робота з мінералкою зводиться до двох питань — який елемент потрібен зараз і скільки саме грамів внести. Як мінеральне живлення поєднується з органікою, розказано в розділі про ґрунт і добрива.

Азот: розгін листя і пагонів

Азот відповідає за ріст зеленої маси, і його дефіцит видно одразу: бліде дрібне листя, тонкі пагони, жовтіння знизу куща. Основні азотні добрива — аміачна селітра з третиною азоту в складі і сечовина, де його майже половина. Робочі дози — 15–20 г селітри або 10–15 г сечовини на квадратний метр, навесні під розпушування або в підживлення до середини червня. Після червня азот дають лише культурам, що продовжують нарощувати масу, — капусті пізніх сортів чи газону.

Восени азотні добрива не вносять: пожива або вимиється талими водами, або підніме молоді пагони, які не визріють до морозів. Календар осінніх і весняних внесень розписаний у статтях про осінню обробку ґрунту і підготовку грядок навесні.

Фосфор: коріння і зав’язь

Фосфор працює на кореневу систему, цвітіння і визрівання плодів. Голодування проявляється фіолетовим відтінком листя і затримкою цвітіння, найчастіше на холодних ґрунтах, де елемент просто не засвоюється. Головне добриво — суперфосфат: 30–40 г на квадратний метр під осіннє перекопування, бо фосфор малорухомий і кілька місяців мандрує до зони коріння. У лунки при висадці розсади кладуть по чайній ложці, перемішуючи із землею. Розчиняється суперфосфат неохоче, тому для рідких підживлень готують витяжку: заливають гранули окропом і настоюють добу.

Калій: смак, лежкість, зимостійкість

Калій керує водним обміном: із ним плоди солодші, коренеплоди лежкіші, а багаторічники краще зимують. Дефіцит упізнається за крайовим опіком — сухою коричневою облямівкою по краю старого листя. Найуживаніше добриво — сульфат калію, 20–30 г на квадратний метр восени або в липневі-серпневі підживлення. Хлористий калій дешевший, але хлор пригнічує картоплю, томати і ягідники, тому його вносять виключно восени — до весни хлор вимиється. На піщаних ґрунтах добре працює калімагнезія, яка додає ще й магній.

Мікроелементи: коли трьох китів мало

Крім великої трійки, рослинам потрібні магній, бор, залізо, цинк і ще пів десятка елементів у міліграмових кількостях. Дефіцити впізнаються за листям: пожовтіння між зеленими жилками видає нестачу магнію або заліза, відмирання точки росту й пустоцвіт у буряка та капусти — брак бору. Лікуються такі проблеми позакореневим обприскуванням: 15–20 г сульфату магнію або 2 г борної кислоти на відро води по листю ввечері. Профілактично простіше раз на сезон дати комплекс із мікроелементами в хелатній формі, ніж ловити симптоми поштучно.

Комплексні добрива і готові схеми

Щоб не змішувати три солі вручну, випускають комплекси з готовим співвідношенням NPK — трьох головних елементів. Цифри на упаковці читаються просто: нітроамофоска 16:16:16 містить по 16 відсотків кожного елемента. Базові варіанти застосування виглядають так.

  • Нітроамофоска 16:16:16 — універсальна весняна заправка, 25–30 г на квадратний метр.
  • Амофос 12:52:0 — стартове фосфорне живлення в лунки і під осінь.
  • Діамофоска 10:26:26 — друга половина літа, коли азот уже зайвий.
  • Спеціалізовані суміші «весна» і «осінь» — той самий принцип: багато азоту на старті, фосфор і калій під зиму.

Комплекси зручні, але не скасовують думання: під полуницю в серпні потрібна осіння формула, а не універсальна. Для квітників схеми ще дрібніші — приклад помісячного меню є в статті про те, як удобрювати троянди.

Як не перегодувати

Головне правило мінералки: краще недодати, ніж пересипати, бо дефіцит виправляється за тиждень, а засолений ґрунт відновлюється роками. Зважуйте дози, а не сипте «на око»: столова ложка — це приблизно 15 г селітри або 20 г суперфосфату. Сухі добрива вносьте по вологій землі і не ближче 5–10 см до стебел, рідкі підживлення — тільки після поливу чистою водою. Ознаки перекорму азотом — жирування: величезне темне листя і жодної зав’язі. У такому разі азот припиняють і дають калій із фосфором. Пам’ятайте і про реакцію землі: на закисленому ґрунті добрива працюють упівсили, тому почніть із заміру pH за інструкцією зі статті про кислотність ґрунту.

Мінеральні солі дають швидкий ефект, але не годують ґрунтове життя, тому найкращі результати дає чергування з органікою: восени гній чи компост, навесні — точкова мінералка. Дози гною, посліду й золи зібрані в статті про органічні добрива, а потреби конкретних овочів — у хабі про город. Розсаду підживлюють окремо, слабшими розчинами — докладніше в розділі про розсаду.

Часті питання

Чи можна змішувати селітру із суперфосфатом? Безпосередньо перед внесенням — можна, зберігати суміш — ні. А от аміачні добрива із золою чи вапном не поєднують взагалі: азот втрачається у вигляді аміаку.

Що краще: сухе внесення чи розчин? Сухі гранули працюють повільно і підходять для заправки, розчин діє за днями і кращий для термінових підживлень. Концентрація розчину — 10–20 г на відро води, не міцніше.

Чи накопичуються нітрати від мінеральних добрив? Накопичуються при передозуванні азоту і пізніх підживленнях. Дотримання доз і відмова від азоту за три-чотири тижні до збору врожаю тримають нітрати в нормі.