Парша не вбиває дерево, але здатна зіпсувати весь урожай: яблука вкриваються чорними кірочками, тріскаються і не лежать у сховищі. Хворобу викликають гриби роду Venturia, причому в яблуні та груші збудники різні. Venturia inaequalis живе тільки на яблуні, Venturia pirina — тільки на груші, тому з дерева на дерево іншого виду інфекція не переходить. Гриб зимує в опалому листі, а в груші ще й у корі уражених пагонів. Навесні, з першими теплими дощами, дозрілі спори вилітають із торішньої підстилки і сідають на молоде листя.
Як розпізнати паршу
Перші плями з’являються у травні на молодих листках. Вони оливково-зелені, округлі, з характерною оксамитовою поверхнею — це спороношення гриба. Згодом плями буріють, тканина під ними відмирає, сильно уражене листя жовтіє й опадає ще влітку. Дерево, яке скинуло половину листя в липні, гірше закладає плодові бруньки і слабшим іде в зиму.
На плодах парша виглядає як тверді чорно-сірі плями з розтрісканою серединою. Молоді зав’язі від ураження деформуються і виростають однобокими, шкірка в місці плями коркова і часто лопається. Через тріщини заходять гнилі, тому пошкоджені паршею яблука в льосі псуються першими. У груші хвороба помітна ще й на пагонах: кора здувається, розтріскується і лущиться — за цією ознакою грушеву паршу впізнають навіть узимку.
Умови розвитку
Парша — хвороба дощової весни. Для зараження спорам потрібне мокре листя протягом приблизно 9–12 годин і температура в межах 15–22 градусів. Затяжні травневі дощі з туманами запускають одну хвилю зараження за іншою. Улітку гриб поширюється вже літніми спорами з плям на листі, і кожен дощ додає нових уражень. Загущена крона, яка довго сохне після опадів, і трава по коліно під деревом працюють на хворобу.
Сад сам підказує, коли пильнувати. Перші оксамитові плями на листі означають, що через два-три тижні парша дійде до плодів. Оглядайте нижній ярус крони після кожної тривалої мокроти: там симптоми з’являються раніше. У сухе спекотне літо розвиток хвороби зупиняється сам собою, але запас інфекції на листі нікуди не зникає і чекає наступного дощу.
Профілактика
Головне джерело весняного зараження — торішнє листя під деревом, тому санітарія дає більше, ніж зайве обприскування. Восени і напровесні зробіть у саду ось що:
- Приберіть опале листя з-під яблунь і груш або обробіть його по землі розчином сечовини 500 г на 10 л води — гриб у такому листі гине.
- Проріджуйте крону: світла і провітрювана крона висихає за годину-дві, а не за пів дня.
- Виріжте у груші уражені пагони з тріснутою корою — там зимує збудник.
- Садіть стійкі сорти: Флорина, Топаз, Прима та інші імунні до парші сорти обходяться мінімумом обробок.
- Не переливайте азотом: жирувальні пагони з ніжним листям уражуються першими.
Строки і техніка проріджування крони розібрані в статті про обрізку яблуні навесні. Загальний догляд за зернятковими і кісточковими культурами зібраний у хабі плодовий сад.
Лікування за фазами сезону
Проти парші працює не один укол, а календар обробок, прив’язаний до фаз дерева. Перша і найважливіша — «блакитне обприскування» по зеленому конусу, коли бруньки лише проклюнулися: 3% бордоська рідина накриває дерево міддю ще до вильоту спор. Далі, у фазу рожевого бутона і одразу після цвітіння, застосовують системні фунгіциди з діючими речовинами дифеноконазол або каптан — вони зупиняють інфекцію, що вже проникла в листок. Дозування беріть тільки з інструкції виробника і витримуйте зазначений там строк очікування до збору плодів.
У біологічному саду замість системної хімії використовують препарати на основі Bacillus subtilis і Trichoderma: ними обробляють кожні 7–10 днів у вологу погоду, починаючи від розпускання листя. Ефект м’якший, тому біозахист поєднують зі стійкими сортами й ретельною санітарією. Діючі речовини в будь-якій схемі чергуйте, бо збудник парші швидко звикає до одного препарату.
Кількість обробок підлаштовуйте під погоду, а не під календар. У посушливу весну на стійкому сорті вистачає одного «блакитного обприскування», у мокру на сприйнятливому — потрібні три-чотири обробки до середини літа. Стежте за прогнозом: якщо після дощу листя не висихало понад пів доби за температури вище 15 градусів, зараження, найімовірніше, відбулося, і наступну обробку краще не відкладати. Контактні препарати після сильного дощу поновлюють, системні тримаються два-три тижні незалежно від опадів.
З чим не сплутати
Темні плями на листі дає не лише парша, і від діагнозу залежить вибір засобу. Руді опуклі подушечки на звороті грушевого листка — це іржа, окрема хвороба зі своїм циклом через ялівець. Буріння і засихання цілих гілок із квітом навесні — ознака моніліозу кісточкових, який на вишнях і сливах поводиться значно агресивніше. Визначник симптомів усіх поширених хвороб саду зібрано в хабі захист рослин.
Часті питання
Чи можна їсти яблука з плямами парші? Можна: гриб не утворює небезпечних для людини токсинів. Плями зрізають, але на зберігання такі плоди не закладають — через тріщини швидко заходить гниль.
Чи заразить хвора яблуня грушу поруч? Ні, збудники в цих культур різні і чужого господаря не вражають. А от між яблунями та між грушами інфекція переходить легко.
Чому парша є навіть при регулярних обробках? Найчастіше пропущена перша обробка по зеленому конусу або дощ змив контактний препарат раніше, ніж він спрацював. Перевірте й санітарію: якщо під деревом лежить торішнє листя, спори прилітають знову і знову.