Іржу впізнають з першого погляду: на листі з’являються оранжево-руді подушечки, які пилять порошком, наче метал справді заіржавів. Це велика група грибів порядку Pucciniales, і в кожної культури свій збудник. Іржа вражає троянди, грушу, смородину, аґрус, малину, сливу, часник, хвойні та десятки квітів. Уражене листя жовтіє і опадає вже в середині літа, рослина слабшає, гірше цвіте і зимує. Головна особливість багатьох іржастих грибів — складний цикл із двома господарями, і без розуміння цього циклу боротьба перетворюється на щорічне переливання з пустого в порожнє.
Як розпізнати іржу
Спершу зверху на листку проступають дрібні жовтогарячі або червонуваті плями, які легко пропустити. Головна ознака ховається зі споду: там формуються опуклі руді пустули, які при дотику лишають на пальцях іржавий пил — це спори. На груші плями до осені товщають і випускають знизу характерні рогоподібні вирости. На трояндах іржа обсипає навесні молоді пагони помаранчевим порошком, влітку переходить на листя, а до осені пустули чорніють. На смородині трапляються дві форми: бокальчаста, з жовтими «бокальчиками» на листі й зав’язях, і стовпчаста, з дрібними рудими подушечками з червня.
Шкода від іржі накопичується поступово, і в цьому її підступність. Кущ, який два-три сезони поспіль втрачає листя в липні, помітно відстає в прирості, а ягідники скидають частину зав’язі. У троянд недозрілі пагони вимерзають узимку, і навесні кущ доводиться різати нижче. Тому не списуйте іржу на косметику: без листя рослина не запасає цукрів на зиму. Перевіряйте спід листя після теплих дощів середини літа — саме тоді пустули з’являються масово.
Звідки береться: два господарі
Багатьом іржастим грибам для повного циклу потрібні дві різні рослини. Грушева іржа зимує на ялівці козацькому та деяких інших видах ялівцю: навесні на його гілках набухають помаранчеві драглисті нарости, і вітер несе спори на грушу за сотні метрів. Стовпчаста іржа смородини проводить частину циклу на сосні веймутовій і кедровій, бокальчаста — на осоці. Тому груша хворіє щороку там, де в сусідніх дворах росте декоративний ялівець, і жодні обприскування самої груші проблему до кінця не знімають. Іржа троянд обходиться одним господарем і зимує в уражених пагонах та опалому листі.
Профілактика
Стратегія проста: розірвати цикл гриба і не дати спорам перезимувати. Ось що працює найкраще:
- Розведіть господарів: не садіть ялівець козацький біля груші, а сосну веймутову — біля смородини; викошуйте осоку на мокрих ділянках.
- Прибирайте опале листя восени з-під троянд, смородини і груші — не в компост, а геть із ділянки.
- Вирізайте уражені пагони троянд із помаранчевими подушечками одразу, як помітили.
- Не загущуйте посадки і поливайте під корінь: мокре листя — умова проростання спор.
- Підживлюйте калієм і фосфором з другої половини літа, а азот обмежте.
Ці заходи вписуються у звичайний догляд за кущами й деревами. Про формування і осінні роботи з трояндами читайте в хабі троянди, про санітарну обрізку дерев — у хабі плодовий сад.
Чим лікувати
На старті хвороби зірвіть і винесіть листя з пустулами, у троянд виріжте уражені пагони до здорової тканини. Далі обробіть рослину повністю, обов’язково змочуючи спід листя, де сидять спори. З біологічних засобів застосовують препарати на основі Bacillus subtilis кожні 7–10 днів: вони стримують розвиток гриба і безпечні під час плодоношення ягідників. Настої часнику чи хвоща тут майже не працюють: проти іржі народні засоби найслабші з усіх грибних хвороб.
Коли пустули розсипані по всьому кущу, потрібні фунгіциди. Класика — мідьвмісні препарати: 1% бордоська рідина стримує іржу на груші й смородині. Системні засоби з діючими речовинами тебуконазол, дифеноконазол або пенконазол працюють глибше і не змиваються дощем. Дозування беріть з інструкції виробника і суворо витримуйте строк очікування до збору ягід і плодів — для більшості системних препаратів це 20 днів і більше. Обробки повторюють двічі-тричі за сезон, чергуючи діючі речовини.
Не забудьте і про другого господаря, якщо він росте на вашій ділянці. Ялівець із драглистими помаранчевими наростами навесні обрізають до здорової деревини, а сильно уражені гілки видаляють повністю — вилікувати їх неможливо, гриб живе всередині багато років. Рослини, що перехворіли влітку, восени підживіть фосфором і калієм і замульчуйте: ослаблені іржею кущі гірше зимують. Наступної весни почніть профілактичні обробки на два тижні раніше звичайного, поки спори з перезимованих вогнищ ще не розлетілися по саду.
З чим не сплутати
Рудий колір на листі має кілька пояснень, і не всі вони грибні. Білий стертий наліт зверху листка — це борошниста роса, оливково-чорні оксамитові плями на яблуні та груші — парша. Рівномірне пожовтіння без жодних подушечок частіше означає хлороз, тобто проблему живлення, а не інфекцію. Визначник симптомів по всіх хворобах і шкідниках зібрано в хабі захист рослин.
Часті питання
Сусідський ялівець не приберуть. Груша приречена? Ні, але захист стає щорічним ритуалом: три обробки фунгіцидами за сезон, починаючи з розпускання листя. Допомагає і вибір менш сприйнятливих сортів груші.
Чи можна їсти ягоди з куща, ураженого іржею? Можна, якщо самі ягоди чисті і витриманий строк очікування після обробки. Гриб вражає листя і зав’язі, для людини він не токсичний.
Іржа на часнику — це той самий гриб, що на трояндах? Ні, у кожної культури свій збудник, і між ними інфекція не переходить. Заходи ті самі: прибрати уражене листя і обробити посадки фунгіцидом.