Що ви уявляєте, коли чуєте слова “вирощування картоплі”? Виснажливий працю, нескінченні поля, що йдуть кудись за горизонт? Між тим, сучасні городники давно навчилися отримувати хороші врожаї смачної картоплі з невеликих ділянок землі при мінімальних витратах сил і часу. Та й звідки зайвий час і сили у дачника, який вибирається за місто лише по вихідних! У чому секрет? У правильному підході.
Починається Все з сортів
Найчастіше для вирощування на дачній ділянці вибирають скоростиглі сорти, щоб отримати перший урожай як можна раніше. Ранні сорти дозрівають за 40-60 днів, тому при посадці на початку травня можна отримати свіжу картоплю до свого столу вже в червні. Влітку молодий картопля завжди коштує дорого, так що ще й непогана економія виходить.
.jpg)
Популярні й надійні сорти ранньостиглі:
| Назва сорту | Термін дозрівання, днів | Врожайність, бульб з куща | Особливості, переваги |
| Каменський | 40-45 | 18-25 | Надійність, стабільна висока врожайність, великі бульби |
| Удача | 45-50 | 15-20 | Стабільна врожайність, вирівняні великі бульби |
| Імпала | 50-60 | 16-21 | Хороша врожайність, невибагливість |
| Рів’єра | 55-60 | 13-20 | Посухостійкість; перший урожай можна знімати вибірково через 40 днів |
| Метеор | 45-50 | 10-12 | Великі бульби, ранній врожай |
| Розара | 60-65 | 15-20 | Стабільна врожайність, стійкість до хвороб |
Дещо інший підхід потрібен, якщо ви хочете забезпечити свою сім’ю картоплею на всю зиму: в цьому випадку слід вибирати лежкі сорти, розраховані на тривале зберігання. Найчастіше вони мають середній і пізній термін дозрівання, але і деякі ранньостиглі можуть відрізнятися гарною лежкістю. Перевірені сорти, придатні для зберігання:
- Ред Скарлет (строк достигання 70-75 днів, урожайний);
- Ласунок (80-120 днів, майже не пошкоджується колорадським жуком);
- Пікассо (100-120 днів, високоврожайний сорт голландської селекції);
- Імпала (50-60 днів, стійкий до несприятливих умов);
- Рокко (100-110 днів, стабільно урожайний голландський сорт, бульби великі).
На що ще, крім термінів дозрівання, варто звернути увагу? Звичайно, на смак. Але тут радити складно: про смаки, як відомо, не сперечаються. А от якщо говорити про корисні властивості, то можна порекомендувати незвичайні сорти з фіолетовими бульбами, наприклад:
- Гурман (термін дозрівання 75-80 днів);
- Аметист (65-80 днів);
- Блю Салат (70-90 днів);
- Північне Сяйво (60-80 днів).
За рахунок високого вмісту антоціанів, які надають бульб екзотичну забарвлення, такий картопля має виражену антиоксидантну дію та благотворно впливає на організм.
Але чим ви керувалися при виборі, не обмежуйтеся одним-двома сортами, адже у кожного з них свої особливості. Саджаючи сорти картоплі з різними характеристиками (термін дозрівання, ступінь стійкості до захворювань і несприятливих погодних факторів і т. д.), ви завжди будете з урожаєм.
Треба готуватися до посадки
Мало просто придбати якісний насіннєву картоплю – його перед посадкою ще треба “розбудити”, щоб сходи були дружніми і міцними. Існує багато Способів підготовки посадкового матеріалу, тут кожен городник вибирає варіанти, виходячи із своїх можливостей. Коротко ознайомимося з основними..jpg)
| Метод | Короткий опис |
| Сухе пророщування | У розкладаються Бульби 1-2 шару на світлі; температура в перші 10-15 днів +18…+20 градусів, потім знижується до +15, щоб паростки не витягувалися. Тривалість підготовки 30-40 днів. Результат: пофарбовані міцні паростки з зачатками зелених листочків. |
| Вологе пророщування | Розкладаються Бульби у вологому субстраті (тирса, торф тощо) і витримуються при температурі не вище +15 градусів протягом 2-3 тижнів. Результат: міцні кремезні паростки і добре розвинені корінці. |
| Комбіноване пророщування | Спершу Бульби проращиваются на світлі до отримання паростків (протягом 2-3 тижнів), а потім ще 10 днів витримуються у вологому субстраті для розвитку коренів. Результат – як при вологому пророщуванні. |
| Провяливание | Витримуються в теплі Бульби (+16…+20 градусів) до пробудження вічок (зазвичай не більше 2 тижнів). Спосіб застосовується, якщо немає часу на повноцінне пророщування. Результат: посадковий матеріал з зачатками паростків. |
| Прогрівання | Застосовується в тих випадках, коли посадковий матеріал пізно витягнутий з холодного сховища, і його необхідно швидко “розбудити”. Бульби розкладають у прохолодному приміщенні (близько +10 градусів) і протягом 3-4 днів поступово підвищують температуру до +22…+25 градусів. Результат: пробудження сплячих вічок на бульбах. |
Крім іншого, підготовчий етап допомагає виявити приховані дефекти садивного матеріалу, відбракувати слабкі, непродуктивні бульби, тому пропускати його не рекомендується. Якісна підготовка дозволить отримати швидкі і дружні сходи, а в кінцевому підсумку – підвищити урожай.
Посадка картоплі: терміни і методи
Старовинна народна прикмета стверджує, що картоплю треба садити, коли на березі починають розгортатися листочки: “Коли на березі лист з копійку, садить картоплю кожна сімейка”. В цей час грунт вже достатньо прогрілася, але в неї ще вистачає вологи, необхідної для проростання бульб. Якщо поспішити, посадити в холодну землю, посадковий матеріал може згнити, але навіть якщо цього не станеться, чекати сходів доведеться довго – ніякого виграшу в часі не вийде. Якщо ж запізнитися з посадкою, схожість може виявитися дуже низькою через нестачу вологи в грунті.
Агрономи кажуть, що правильний термін посадки – коли земля на глибині 10 см прогрілася до +10 градусів, а грудку землі, стиснутий в руці, не розсипається, але і вода з нього не тече, – значить, грунт “стигла”, готова до обробки.
Що стосується методів, тут різноманітність воістину величезна. Крім традиційної посадки в рядки гребені і, городники садять картоплю під солому; у високі грядки під мульчу; в бочки і мішки; під чорний нетканий матеріал і так далі. У кожного методу є свої переваги і свої прихильники – все залежить від того, якими умовами ви володієте, які цілі перед собою ставите, яких результатів хочете добитися.
.jpg)
Короткий огляд найбільш поширених методів допоможе вам визначитися, щоб потім дізнатися більше про вибраному варіанті:
| Спосіб посадки | Короткий опис | Переваги і недоліки |
| В лунки (“під лопату”) | Садять зазвичай удвох: перший робить лунки (або просто піднімає лопатою пласт грунту), другий розкладає в них підготовлені бульби. Якщо поодинці садити, зручніше замість лунок зробити борозну. | Метод простий, не потребує додаткових матеріалів та зайвих операцій. Не підходить для важких, холодних, перезволожених ґрунтів. |
| В гребені | Використовується зазвичай при механізованій посадці: спершу плугом (культиватором) підняті нарізають рядки (гребені), а потім вже в них висаджують підготовлені бульби. | Ґрунт в гребенях швидше прогрівається, бульби захищені від надмірної вологи. Метод не підходить для сухих пухких грунтів і жаркого клімату. |
| У високі грядки | Дуже популярний у сучасних городників метод. Картопля висаджується в стаціонарні високі гряди з родючим грунтом. Розкладаються рядками Бульби (у шаховому порядку), рясно посадки мульчируются. | Застосування цього методу виключає перекопування і підгортання, прибирати урожай легко. Необхідні витрати на спорудження стаціонарних гряд. |
| Під солому | Пророщені бульби розкладають по поверхні ґрунту (можна просто по дернині) і ховаються соломою рихлою. По мірі росту кущів додають солому. Якщо соломи немає, її іноді замінюють сіном, але воно часто злежується, ущільнюється, тому деякі вважають таку заміну помилкою. | Не потрібно копати і підгортати, легка збирання врожаю, чисті бульби. Але в соломі легко заводяться гризуни; в сире літо вона може пріти, загнивати. Потрібні витрати на купівлю соломи або заготівлю сіна. |
| В бочки (відра, мішки тощо) | На дно обраної ємності поміщається грунт (товщина шару залежить від розміру контейнера і обсягу посадок, але не більше 20 см), на нього розкладають підготовлені бульби і засипаються шаром грунту. По мірі росту кущів земля поступово підсипається, а для збирання врожаю з бочки або відра просто витрушують весь вміст. | На великі врожаї при використанні цього методу розраховувати не доводиться. Крім того, треба враховувати, що грунт в ємностях швидко сохне в жарку погоду потрібно полив. Зате не треба копати, підгортати, прополювати, не потрібно багато місця, садити можна де завгодно. |
При вирощуванні картоплі рекомендується дотримуватися сівозміни, але у дачників зазвичай немає достатніх для цього посадкових площ, тому садять з року в рік на одному і тому ж місці. Щоб уникнути виснаження грунту, накопичення в ній збудників хвороб і розмноження шкідників використовують посів сидератів – наприклад, гірчиці, фітонциди якої добре знезаражують землю. Одночасно сидерати покращують структуру грунту і служать органічним добривом. Небажано використовувати в якості сидератів злакові культури, жито особливо – вона, як і злісний бур’ян пирій, привертає дротяників, який завдає чималої шкоди врожаю.
Місце для посадки картоплі повинно бути добре освітленим – ця культура світлолюбна, при затіненні пагони витягуються і слабшають, а врожай знижується. Родючість грунту дуже важливо теж, але під посадку не можна вносити свіжі органічні добрива (гній, пташиний послід тощо) – це провокує хвороби бульб, гнилі різноманітні. Тому зазвичай органіку вносять восени, а навесні при посадці використовують фосфорно-калійні добрива (без хлору) або деревну золу (в лунку). Дози добрив залежать від особливостей грунту на ділянці.
Догляд за картоплею
Догляд за насадженнями полягає в прополюванні, підгортанні, поливах підгодівлях і при необхідності, захисту від хвороб та шкідників. Ці Роботи досить трудомісткі, але якщо ви вирощуєте картоплю на невеликій ділянці, догляд можна звести до мінімуму, застосовуючи правильні методи.
Так, наприклад, мульчування посадок (соломою, скошеною травою, сіном, выполотыми бур’янами) замінює підгортання, допомагає зберегти вологу в грунті (дозволяючи скоротити або зовсім виключити поливи), пригнічує ріст бур’янів. Садіння бульб у високі гряди або бочки теж позбавляє від необхідності підгортати рослини і витрачати час на прополку.
Але треба розуміти, що у кожного методу є свої обмеження. То ж мульчування в сире літо може спровокувати гнилі, а картопля в бочках потребує регулярного поливу, особливо в сильну спеку, що складно організувати, приїжджаючи на дачу лише по вихідних. Тому іноді традиційні методи все ж таки виявляються оптимальним рішенням.
.jpg)
Підгортання допомагає збільшити врожай: підсипаючи грунт до кущів, огородник стимулює утворення додаткових підземних пагонів – столонів, на яких формуються бульби. Навесні підгортання, крім того, допомагає захистити сходи від пізніх поворотних заморозків, а влітку перешкоджає надмірному випаровуванню вологи і розпушує грунт, покращує повітрообмін.
Картопля дуже вимогливий до вологості грунту, особливо у фазі появи сходів і під час цвітіння, оскільки воно зазвичай збігається з формуванням бульб. Засуха для більшості сортів критична; в посушливе літо при недостатньому поливі врожай значно знижується. Уникнути втрат допомагає розпушування ґрунту після дощу або поливу і мульчування посадок. Поливи гостро необхідні на пухких піщаних і супіщаних ґрунтах, погано утримують вологу; на влагоемких суглинках часто можна обійтися і без цієї процедури.
Підживлення зазвичай не потрібні, якщо необхідні добрива були внесені при підготовці ґрунту та посадки. Не варто підживлювати “на всяк випадок”: надлишок поживних речовин буває не менш шкідливий, ніж недолік. Так, наприклад, при надлишку азоту (виникає, якщо перегодувати рослини органікою) бадилля розвивається на шкоду врожаю, а в бульбах можуть накопичувати нітрати.
Шкідники і хвороби картоплі
Мабуть, найвідоміші шкідники картоплі – колорадський жук і дротянка. Рідше пошкоджують посадки нематоди (стеблова, золотиста і бліда), капустянка, попелиця, слимаки. Ближче до осені дозріваючий урожай може сильно постраждати від мишей-полівок.
Із захворювань найбільш поширеним є фітофтороз. Крім того, зустрічаються різні гнилі бактеріальні, грибні хвороби (парша, ризоктоніоз, фузаріоз та інші).
.jpg)
Для кожної з цих напастей існує цілий арсенал методів і засобів боротьби, про яких неможливо розповісти в рамках однієї статті. Але городникові по силам помітно знизити ризики, попередити виникнення проблем, застосовуючи прості профілактичні заходи:
- використання здорового, якісного садивного матеріалу;
- посадка районованих сортів;
- вибір сортів, стійких до комплексу захворювань, слабо уражаються шкідниками;
- дотримання правильної агротехніки;
- розумне застосування засобів захисту рослин.
Прибирання та зберігання врожаю
Рання картопля для літнього споживання прибирають вибірково по мірі дозрівання. Молоді бульби погано зберігаються – максимум 2-3 тижні, тому викопують їх потроху, рівно стільки, скільки потрібно для їжі. Суцільну збирання починають після того, як повністю відмирає бадилля (зазвичай в кінці серпня – на початку вересня). Якщо надземна частина продовжує зростання на початку осені (так буває і з позднеспелыми сортами, і з середньостиглими в сприятливих умовах), врожай збирають у вересні до настання заморозків.
Поспішати не слід: найкраще дозрілі зберігаються бульби – з щільною, досить міцною шкіркою. Але й затягувати з прибиранням теж не рекомендується – це збільшує ризик втрат від гризунів, ранніх сильних заморозків, інших несприятливих факторів.
Копають картоплю в суху, ясну погоду; опади серйозно ускладнюють прибирання, але якщо негода затягнулася, відкладати цю роботу не варто: перезволоження провокує захворювання бульб і знижує лежкість.
Викопану картоплю не слід відразу прибирати в сховище, спершу його протягом 20-30 днів просушують в добре провітрюваному прохолодному приміщенні (при температурі не вище +15 градусів) без доступу світла. Висушені бульби сортують, видаляючи хворі і відкладаючи ті, на яких виявляються незначні пошкодження – для тривалого зберігання непридатні.
Картоплю Зберігають у темних добре вентильованих приміщеннях при температурі +2…+4 градуси і відносній вологості повітря не менше 85%. Підвищення температури призводить до передчасного пробудженню бульб; якщо повітря занадто сухий, картопля в’яне, стає в’ялим; при надмірній вологості виникають гниль і цвіль. В оптимальних умовах та при умові грамотного вибору сортів урожай добре зберігається до кінця весни.