Пеларгонію в народі досі називають геранню, хоча це два різні роди однієї родини. Рослина живе на підвіконнях уже понад століття й не втратила популярності. Сучасні сорти цвітуть з весни до глибокої осені, спокійно переносять спеку та коротку посуху. Саме через невибагливість пеларгонію радять початківцям нарівні з сансевієрією та алое, а місце герані серед інших видів показує довідник кімнатних рослин.
Види та сорти пеларгонії
За минуле століття селекціонери відійшли від простої «бабусиної» герані з червоними шапками. Сьогодні є сорти з квітами, схожими на троянди, тюльпани й гвоздики, а також запашні форми з ароматом лимона чи м’яти. Вибір групи залежить від того, де рослина ростиме — на клумбі, балконі чи підвіконні.
- Зональна — найпоширеніша, з чіткою смугою на листку; сюди входять розоподібні, тюльпаноподібні, гвоздикоцвіті та зірчасті сорти.
- Королівська (регал) — потужні кущі до 50 см з великими яскравими квітами та атласними пелюстками.
- Плющолиста — ампельна форма з пагонами понад метр, зручна для підвісних кошиків.
- Запашна — з опушеним різьбленим листям, яке пахне лимоном, м’ятою чи бергамотом.
Гібриди першого покоління (F1) на кшталт Саммертайм чи Найт Салмон легко виростити з насіння вдома. Вони швидко ростуть і дають щільні суцвіття вже в перший сезон.
Умови: світло, температура, вологість
Пеларгонія любить пряме сонце й найкраще цвіте на південних або західних вікнах. Улітку її можна виносити на балкон, поступово привчаючи до відкритого сонця. Взимку рослині потрібен світлий прохолодний період за температури близько 12–15°C, інакше пагони витягуються.
Літня норма — 20–25°C, і герань не потребує обприскування. Навпаки, краплі на опушеному листі королівських сортів провокують плями. Достатньо провітрювати кімнату й тримати рослину подалі від холодних протягів.
Ґрунт і пересадка
Коріння пеларгонії не терпить застою вологи, тому ґрунт має бути легким і поживним. Підійде суміш універсальної землі з піском або перлітом і обов’язковим дренажем на дні горщика. Про склад субстратів докладніше в матеріалі про ґрунт і добрива.
Молоді рослини пересаджують щороку, дорослі — раз на два-три роки навесні. Горщик беруть тісний: у просторому герань жирує листям і майже не цвіте. Загальні правила процедури зібрані в гайді про пересадку кімнатних рослин.
Полив і підживлення
Поливають пеларгонію після просихання верхнього шару ґрунту на 2–3 см. Надлишок води швидше шкодить, ніж коротка посуха: перезволоження веде до гнилі кореневої шийки. Взимку полив скорочують до мінімуму. Як не залити рослину, детально описано в статті про полив кімнатних рослин.
З весни до осені герань підживлюють раз на два тижні добривом для квітучих із перевагою калію та фосфору. Азоту дають менше, бо він жене листя на шкоду квітам. Восени підживлення припиняють до наступної весни.
Розмноження
Пеларгонію розмножують живцями та насінням. Живці нарізають навесні або влітку, підсушують зріз кілька годин і вкорінюють у воді чи легкому субстраті. Насіння на розсаду висівають з середини лютого до травня, і сходи з’являються вже на третій день. Пікірують сіянці у стадії трьох справжніх листків, не заливаючи їх при поливі.
Хвороби та шкідники
Найчастіша проблема пеларгонії — коренева гниль від перезволоження, тож головна профілактика полягає в помірному поливі. З комах трапляються білокрилка, попелиця та павутинний кліщ. Оглядайте нижній бік листя й за перших ознак обробляйте рослину, спираючись на поради із захисту рослин. Жовтіння нижніх листків узимку зазвичай означає нестачу світла, а не хворобу.
Часті питання
Чому пеларгонія не цвіте? Найчастіше через брак світла, надто просторий горщик або надлишок азоту. Переставте рослину на сонце й перейдіть на добриво для квітучих.
Чи можна тримати герань узимку в теплій кімнаті? Можна, але без прохолодного спокою вона витягнеться. Ідеальний варіант — світлий підвіконник за 12–15°C.
Як сформувати пишний кущ? Навесні прищипують верхівки пагонів над 4–5 листком. Це стимулює бічне галуження й рясніше цвітіння.
Чи пахне листя пеларгонії? У запашних сортів так: листя віддає лимоном, м’ятою чи бергамотом. У зональних і королівських форм аромат ледь відчутний або відсутній.