Корисне знайомство: рідкісні та незвичайні овочеві культури для вашого городу

Що найчастіше росте на городі у дачника? Зелень на салати, цибуля, часник, редис, огірки, помідори та перець з баклажанами. Можна зустріти кабачки, гарбузи, іноді – патисони. Хтось вирощує капусту білокачанну або кольорову, хтось горох або квасоля, рідше – боби або кукурудзу. Начебто не так вже й мало виходить.

А чи знаєте ви, що корисних і смачних овочів набагато більше? Серед них є й забуті культури – начебто брукви або артишоку, чудасії і екзотичні – бамія, лагенарія, момордика та інші. Експерименти Любите? Хочете що-небудь посадити новеньке, щоб здивувати сусідів і домочадців? Тоді вам неодмінно треба познайомитися з деякими рідкісними і незвичайними овочевими рослинами, які легко виростити на своєму городі.

Корисні статті про городніх культурах.

Як виростити лобелію з насіння
Що таке непасынкующиеся томати, як і їх вирощувати
Суперпучковые огірки – огляд сортів і поради по вирощуванню

Артишок

Коли-то цей овоч був вельми популярний. З часів стародавніх греків і римлян його вважали делікатесом і дуже високо цінували. А потім забули, і зараз артишоки стали справжньою екзотикою – мало хто знає, як їх виростити і як потім приготувати. А все зовсім не складно!

Артишок – теплолюбива культура, що вирощується розсадним методом. Насіння потрібно попередньо замочити до набрякання, потім стратифікувати в холодильнику протягом місяця. Перед закладанням на стратифікацію набряклі насіння змішують з вологим піском, ємність накривають плівкою, щоб субстрат не пересихав.

Посів проводять в лютому-березні, готову розсаду висаджують у травні під укриття або в грунт на початку червня, коли вже не страшні заморозки. До речі, артишок – ще й чудова декоративна рослина, тому для нього не обов’язково відводити окрему грядку. Висадивши свій “експеримент” в квітнику, ви отримаєте ефектний великий кущ з незвичайною різьблений сріблястим листям, а до кінця літа ще й зберете з нього врожай.

У їжу вживають кошики-суцвіття артишоку, зібрані до того, як вони почнуть розпускатися. Їх відварюють або тушкують, фарширують і навіть їдять сирими. До речі, вони володіють цілим рядом лікарських властивостей, а сушене листя артишоку можна заварювати як чай і використовувати такий напій, щоб швидше схуднути.

Бамія

Ця культура широко поширена південноазіатських країнах, вирощують її також у Європі та Америці, а ось на наших городах вона поки зустрічається дуже рідко. Між тим, на неї варто звернути увагу: плоди бамії корисні для травлення і при цьому низькокалорійні; регулярно вживаючи їх в їжу, можна добитися зниження рівня холестерину і оздоровити свій організм. Вважається, що бамія має навіть омолоджуючу дію.

Вирощувати цей чудо-овоч слід теж через розсаду, але оскільки пересадку рослина не дуже любить, бажано використовувати для посіву торф’яні стаканчики і обходитися без пікірування сіянців. Посів на розсаду проводять на початку березня. Врахуйте, що насіння проростають повільно – сходів доведеться чекати до 20-25 днів, тому запасіться терпінням. Можна прискорити проростання, висіваючи насіння після попереднього замочування.

У відкритий грунт рослини висаджують у травні – початку червня, коли мине загроза заморозків, небезпечні для теплолюбної бамії. Урожай збирають у другій половині літа, незабаром після цвітіння – в їжу використовуються плодики-стручки у віці 4-6 днів. Знімають їх у міру утворення, не допускаючи переростання. Але якщо із збиранням плодів ви все ж запізнилися, залиште їх на рослині до повного визрівання – насіння із стиглих стручків можна вживати замість кави.

Зовні рослина бамії нагадує мальву, або шток-троянду, так що ви з успіхом можете і її висаджувати в квітнику. Інший цікавий варіант – декоративна грядка з екзотичними овочами, здатна стати “родзинкою” вашого городу.

Мангольд

Ще одна чудова овочева культура для декоративного городу або квітника. Мангольд – це буряк, тільки листова: в їжу використовуються у нього не коренеплоди, як у звичайної буряків, до якої всі звикли, а соковиті черешки і листя.

Рослина виключно ефектно за рахунок яскравого забарвлення великих черешків – вони можуть бути не тільки зеленими, але і насичено-жовтим, молочно-білими, малиновими, пурпуровими, яскраво-червоними. Нерідко картину доповнюють і кольорові прожилки на потужних темно-зелених листках. Мангольд Непоміченим точно не залишиться!

А його виростити, між тим, нітрохи не складніше, ніж звичайну буряк. Ніякої розсади – насіння висівають безпосередньо в грунт, причому робити це можна неодноразово, щоб отримувати врожай безперервно протягом усього сезону:

підзимовий посів – для самої ранньої зелені;
весняний посів – в квітні-травні, одночасно з посівом звичайної буряків;
посів річний – у липні, для осіннього врожаю і вигонки (взимку, в горщиках).

Сходи з’являються швидко – протягом 10 днів (тому восени не слід поспішати з подзимним посівом – дочекайтеся стійких холодів, щоб у відлигу насіння не проросло). Черешкові сорти готові до збирання через 3 місяці після сходів, листові вживають в їжу вже через 2 місяці. Черешки можна гасити, варити, використовувати для приготування різних овочевих страв; листя застосовуються як капуста – свіжими (у салатах) або відварними.

Мелотрія

Цю рослину називають африканським огірком – його плоди і справді трохи нагадують огірочки, тільки їх забарвлення більше схожа на кавунову. Дуже цікава, незвичайна культура, здатна прикрасити ваш ділянку і урізноманітнити стіл.

У вирощуванні мелотрии ніяких складнощів немає – це не важче, ніж виростити звичні огірки. Навіть простіше, адже мелотрія, на відміну від огірків, досить стійка до хвороб, а її листя не жовтіє і зберігає декоративність до осені. Ця ліана росте дуже швидко, тому ви можете використовувати її, наприклад, для декорування альтанки, огорожі, веранди або інших дачних споруд.

У холодних регіонах краще скористатися розсадним методом, посіявши мелотрию на початку квітня в окремі горщики. Таку розсаду висаджують під плівкове укриття або в теплицю на початку травня – у віці 25-30 днів. Але можна проводити посіви і безпосередньо в грунт, коли мине загроза поворотних заморозків.

Мелотрія сходить швидко, добре розвивається, рано вступає в плодоношення і плодоносить до глибокої осені. Смугасті плодики збирають як огірки, не дозволяючи їм зростати. В їжу використовують у свіжому вигляді (вони і за смаком схожі на огірок) маринують або – як окремо, так і в асорті, з томатами, перцем, іншими овочами.

Момордика

Ще одна родичка огірків і кабачків (момордика відома також під назвою “індійський огірок”) з яскравою, екзотичною зовнішністю: витончена різьблені листя, яскраво-жовті квіти, досить великі пухирчасті плоди спочатку зелені, після дозрівання – жовто-оранжеві. Стиглий плід всередині яскраво-малиновий, м’якоть за смаком нагадує хурму, з кавуновим або динним відтінком – дуже незвично і приємно.

Гостя з теплих країн, момордика в холодних регіонах теплична вирощується як культура. У південних регіонах її можна висаджувати і у відкритий грунт, використовуючи для вертикального озеленення ділянки. Підійде ця рослина також для вирощування на лоджії або балконі, тільки врахуйте, що їй, як і іншим гарбузовим культур, необхідно гарне харчування і регулярний полив – при посадці в контейнер вона зажадає більше турботи, ніж в теплиці.

Щоб раніше отримати урожай стиглих плодів, бажано вирощувати момордику розсадним методом. Посів проводять в кінці березня – початку квітня, в теплицю розсаду висаджують у травні. Південці сіють цю культуру безпосередньо в грунт в першій половині травня. Вона Росте швидко, плоди з’являються вже в середині літа. Їх найчастіше вживають у їжу свіжими; шкірку стиглих плодів застосовують для приготування цілющих настоянок, лікарськими властивостями володіє і м’якоть момордики.

Огурдыня

Якщо поспів звичайний огірок, в їжу він не годиться – його плоди використовують тільки недозрілими. А дозріла огурдыня стає лише смачніше: нестиглі плоди за смаком схожі на огірок, зрілі – на диню. Ось таке перетворення.

Виростити цей гібрид значно простіше, ніж диню в холодному регіоні. Огурдыня урожайна, вага одного плоду може досягати 3, а у деяких сортів і до 5 кг, а на рослині їх утворюється до 20 штук (зрозуміло, при гарному догляді – як всі гарбузові, культура вимоглива до родючості грунту, тепла і поливу). Якщо дині любите, але не хочете зайвих турбот, – садіть огурдыню!

Урожай повністю дозріває в серпні, однак для вживання в їжу годяться і незрілі плоди, які починають збирати вже в кінці червня – липні. На півдні цю рослину культивують у відкритому грунті, в холодних регіонах використовують плівкові укриття і теплиці. Агротехніка – традиційна для гарбузових.

Пепіно

Його ще називають солодким огірком або динної грушею – інтригує, чи не правда? Плоди пепіно мають дійсно незвичайний і приємний солодкий смак, нюанси якого варіюються в залежності від сорту.

Це південна культура, однак садівники успішно вирощують пепіно і в холодних регіонах, використовуючи теплиці і парники. Вибираючи місце для посадки, слід врахувати, що при температурі вище +30 градусів плоди цієї рослини не зав’язуються. Несприятливий для плодоношення і довгий (більше 14 годин) світловий день: на батьківщині пепіно немає “білих ночей”, тому для створення оптимальних умов посадки влітку корисно притіняти.

Вирощують цю культуру через розсаду. Насіння висівають у лютому, в окремі горщики або торф’яні таблетки. Рослини спочатку розвиваються досить повільно, тому запізнюватися не варто. Але врахуйте, що коренева система у пепіно досить потужна, тому по мірі росту розсади потрібно збільшувати обсяг горщика, щоб рослини не відчували дефіциту харчування. В достатку утворюються пасинки рекомендується видаляти, формуючи саджанець у 1-3 стебла.