Абрикос у степу і лісостепу росте майже сам: дерево посухостійке, невибагливе до ґрунту і плодоносить на четвертий-п’ятий рік. Проблема не у вирощуванні, а в стабільності врожаю. Абрикос цвіте раніше за всі кісточкові, тому раз на кілька років цвіт потрапляє під заморозок, а квіткові бруньки гинуть під час зимових відлиг. Додайте моніліоз — і стане ясно, чому врожайні роки чергуються з порожніми. Цей профіль — про те, як зрушити баланс на свою користь. Загальні принципи закладання саду дивіться в розділі про плодовий сад.
Сорти для українського клімату
Головний критерій вибору — не морозостійкість деревини, а стійкість квіткових бруньок до відлиг і пізніх заморозків. Південні великоплідні сорти в центральних і північних областях цвітуть розкішно, але плодоносять раз на три-чотири роки. Районовані сорти дають урожай стабільніше:
- Червонощокий — найпоширеніший старий сорт, витривалий і самоплідний;
- Мелітопольський ранній — достигає наприкінці червня, десертний смак;
- Ананасний — жовтий солодкий плід з мускатною ноткою, середній строк;
- Особливий Денисюка — пізнє цвітіння, тому частіше уникає заморозків;
- Петропавлівський — зимостійкий великоплідний сорт для лісостепу.
Більшість абрикосів самоплідні, тож одне дерево вже дає врожай. Другий сорт поруч підвищує зав’язування і страхує на випадок невдалої весни.
Місце і посадка
Абрикосу шкодить не так мороз, як мікрорельєф. У низинах і улоговинах збирається холодне повітря, і саме там цвіт вимерзає щовесни. Садіть дерево на рівному провітрюваному місці або у верхній частині схилу, добре працює захід і північний захід від будівлі. Південна стіна — спірний варіант: біля неї дерево прокидається ще раніше і частіше підставляє цвіт під заморозок. Ґрунт підійде майже будь-який окрім заболоченого, ґрунтові води — не вище 2 метрів.
Садять абрикос навесні, у квітні. Яма — 60 на 70 см, відстань між деревами 4–5 метрів, заправка стандартна для групи: перегній, суперфосфат, зола, без свіжого гною. Коренева шийка лишається на рівні ґрунту. Техніка посадки збігається з рештою кісточкових і покроково описана в статті про посадку сливи, вишні й черешні.
Догляд і літня обрізка
Дорослий абрикос — найпосухостійкіше дерево саду, йому досить двох-трьох поливів за сезон по 4–5 відер. Перегодовувати азотом не можна: жирові пагони не встигають визріти до зими і підмерзають. Підживлення зсувають на фосфор і калій з середини літа — це водночас підвищує зимостійкість бруньок. Повний набір прийомів проти вимерзання зібраний у статті про морозостійкість плодових.
Окремий козир абрикосівника — літня обрізка. У першій половині червня молоді пагони вкорочують на третину або наполовину. Дерево жене другу хвилю приростів, квіткові бруньки на них закладаються пізніше і навесні розкриваються на 4–7 днів пізніше за звичайні. Часто саме цих днів вистачає, щоб проскочити заморозок. Санітарну обрізку роблять навесні, зрізи одразу замазують — абрикос схильний до камедетечі.
Розмноження
Абрикос — рідкісний випадок серед плодових: його є сенс вирощувати і з кісточки. Сіянці з насіння місцевих витривалих дерев успадковують добру частину якостей і часто виявляються загартованішими за привозні саджанці. Кісточки висівають восени одразу в ґрунт на глибину 5–6 см, навесні сходить більшість. Сортові дерева розмножують щепленням на сіянці абрикоса або аличі: копулювання навесні або окулірування сплячою брунькою наприкінці літа. На аличевій підщепі абрикос краще мириться з важкими вологими ґрунтами.
Хвороби і шкідники
Моніліоз — біда номер один саме для абрикоса. Зараження відбувається через квітку в холодне вологе цвітіння: гілки з цвітом буріють і всихають за тиждень, ніби обпечені. Без профілактичних обробок до і після цвітіння в дощову весну можна втратити половину крони. Симптоми, строки обприскувань і препарати розібрані в статті про моніліоз. З інших проблем трапляються дірчаста плямистість листя і попелиця на верхівках пагонів.
Восени під деревом збирають усі муміфіковані плоди і листя, штамб білять до розвилок скелетних гілок. Ці дві години роботи знижують запас інфекції сильніше за будь-яке весняне обприскування — решта осінніх справ зібрана в огляді осінніх робіт у саду.
Часті питання
Чи виросте абрикос з кісточки? Виросте і плодоноситиме, але сортові ознаки не збережуться. Сіянці з місцевих кісточок часто витриваліші за щеплені саджанці, хоч плоди в них дрібніші.
Чому абрикос плодоносить через рік або два? Квіткові бруньки гинуть під час відлиг або цвіт б’є заморозок. Допомагають пізньоквітучі сорти, літня обрізка і посадка поза низинами.
Скільки чекати перших плодів? Щеплений саджанець дає перші абрикоси на 4–5-й рік, сіянець — на 5–7-й. Раннє плодоношення молодого дерева краще нормувати, щоб воно не виснажилося.