Червиве яблуко, що впало в липні, — робота плодожерки. Непоказний сірий метелик сам нічого не гризе: шкодить гусениця, яка проточує хід до насіннєвої камери й живе всередині плода два-три тижні. Одна гусениця псує два-три яблука, а за сильного зараження сад втрачає до половини врожаю. Боротьба з плодожеркою — це насамперед точні строки, бо обробка на тиждень пізніше вже не дістає гусеницю всередині плода. Місце цього шкідника серед інших проблем саду показано в огляді захисту рослин.
Хто це і як виглядає
Яблунева плодожерка — метелик із розмахом крил 17–22 мм, сірувато-бурий, із бронзовою плямою на кінчиках передніх крил. Літає в сутінках і вночі, тому вдень його майже не видно. Гусениця завдовжки до 18–20 мм, рожевувата, з коричневою головою. Сливова плодожерка трохи дрібніша, її гусениця червонувата й живиться м’якоттю навколо кісточки.
Які культури вражає і ознаки
Яблунева плодожерка псує яблука, груші, рідше айву і волоські горіхи. Сливова працює по сливах, аличі, абрикосах і персиках. Уражений плід видає себе кількома ознаками, які варто знати кожному власнику саду:
- маленький отвір на шкірці, затягнутий бурими крихтами й павутинкою;
- хід у м’якоті, що веде до насіннєвої камери або кісточки;
- передчасне забарвлення і падіння плодів у червні–липні;
- на сливах — краплини камеді біля вхідного отвору.
Падалиця — головний сигнал: гусениця часто залишає плід у першу ж ніч після падіння й повзе на штамб. Тому опалі плоди збирають щовечора, поки шкідник не втік.
Життєвий цикл
Гусениці зимують у щільних коконах під відсталою корою, у тріщинах штамба й у верхньому шарі ґрунту. Навесні вони заляльковуються, і метелики вилітають наприкінці цвітіння яблуні, коли вечорами тепліше +15 °C. Самка відкладає 40–120 яєць на листя і молоді плоди. Через 7–14 днів гусениці вгризаються в плоди. В Україні розвивається два покоління, тому літня хвиля в липні–серпні часто шкодить сильніше за весняну.
Профілактика
Восени очистіть штамби від відмерлої кори скребком на підстелену плівку і спаліть зчищене — разом із ним знищите зимуючі кокони. Перекопайте пристовбурні круги: кокони з ґрунту опиняться на морозі. Протягом літа щодня збирайте падалицю і виносьте її з саду, а не залишайте під деревом. Не складайте тару й підпори з-під урожаю біля дерев — у щілинах ящиків гусениці охоче заляльковуються. Розвісьте в саду синичники: пара синиць за зиму вибирає з-під кори більшу частину коконів. Взимку птахи обстежують саме ті щілини, куди не дістане жоден скребок. Догляд за деревами впродовж сезону описано в розділі плодовий сад.
Механічні та біологічні методи
Ловчий пояс — смуга мішковини або гофрокартону завширшки 15–20 см, закріплена на штамбі на висоті 30–40 см. Гусениці, що повзуть заляльковуватися, ховаються під нею; пояс знімають і знищують раз на 7–10 днів. Феромонні пастки виловлюють самців і, головне, показують пік льоту — від нього відраховують строк обробки. Проти молодих гусениць працює біопрепарат лепідоцид на основі бактерії Bacillus thuringiensis: ним обприскують крону через 7–10 днів після піку льоту і повторюють через тиждень. Трихограма, випущена в сад на початку відкладання яєць, заражає яйця плодожерки й зменшує чисельність без жодних обробок.
Народні засоби
Пояси і збір падалиці дають більше, ніж будь-які настої, але дещо з народного арсеналу працює. Банки з квасом, компотом або яблучним оцтом, підвішені в крону ввечері, виловлюють частину метеликів під час льоту. Настій полину (500 г трави на 5 л води, доба настоювання) відлякує самок від відкладання яєць, обробку повторюють після дощу. Запах томатного бадилля, посадженого в міжряддях молодого саду, плодожерці теж не подобається. Розраховувати на самі лише відлякувачі не варто — вони знижують зараження на 20–30 %, не більше. Стару тару з-під яблук перед новим сезоном ошпарте окропом або промийте розчином соди, щоб знищити кокони в щілинах.
Хімічний захист як крайній захід
Інсектициди мають сенс лише у вузьке вікно: коли гусениці вийшли з яєць, але ще не сховалися в плоди. Перша обробка — через 7–10 днів після піку льоту за феромонною пасткою, зазвичай за 15–20 днів після цвітіння. Працюють хлорантраніліпрол, лямбда-цигалотрин та емамектин бензоат; проти другого покоління діючу речовину міняють. Строк очікування — від 14 до 30 днів, тому літні сорти яблук перед достиганням обробляють тільки біопрепаратами. Обприскують увечері, коли не літають бджоли, і захоплюють усю крону, включно з верхівкою.
Червивість плодів часто йде в парі з іншими проблемами: гусениці відкривають ворота для моніліозу, а ослаблені дерева сильніше вражає парша. Загальний календар весняних робіт проти шкідників є в статті про захист саду навесні.
Часті питання
Чому обробка не допомогла і яблука все одно червиві? Найчастіше пропущено строк: гусениця, що вже увійшла в плід, недосяжна для препаратів. Орієнтуйтеся на феромонну пастку й обробляйте через 7–10 днів після піку льоту.
Чи можна їсти яблука з ділянки після обробки? Так, після завершення строку очікування, вказаного на упаковці препарату, зазвичай 14–30 днів. Лепідоцид дозволяє збирати плоди вже через 5 днів.
Скільки ловчих поясів потрібно на дерево? Одного на штамбі досить, але на старих деревах із розгалуженим низом додайте пояси на скелетні гілки. Перевіряйте їх щотижня з червня до вересня.