Глоксинія (Sinningia speciosa) — бульбова кімнатна рослина з родини геснерієвих, батьківщина якої тропічна Бразилія. Її цінують за великі дзвоникоподібні квіти й оксамитове листя, зібране в компактну розетку. Забарвлення пелюсток охоплює червоні, фіолетові, рожеві, білі та жовті тони, а квіти бувають простими й махровими. Цвітіння триває з весни до літа й за доброго догляду тягнеться кілька місяців. Місце цієї культури серед інших видів описано у довіднику кімнатних рослин.
Види та сорти
У кімнатній культурі поширені переважно гібриди Sinningia speciosa, які поділяють за формою й забарвленням квітки. Одні сорти дають прості дзвоники, інші — густомахрові квіти з хвилястим краєм пелюсток. Селекціонери вивели також компактні форми з дрібнішою розеткою для невеликих підвіконь.
За кольором глоксинії умовно ділять на кілька груп, і вибір залежить від смаку квітникаря. Найчастіше трапляються такі варіанти:
- однотонні червоні, фіолетові й білі квіти;
- ситцеві сорти з крапом і облямівкою по краю;
- махрові гібриди зі щільною квіткою.
Усі вони потребують однакового догляду, тож змішувати сорти на одному підвіконні зручно. Оксамитове опушення листя властиве й близькій родичці — стрептокарпусу з тієї ж родини геснерієвих.
Умови вирощування
Глоксинія любить яскраве, але розсіяне світло без прямих полуденних променів, які лишають опіки на ніжному листі. Найкраще підходять східні та західні вікна, а південне притіняють тюлем. Оптимальна температура під час росту тримається в межах 20–24 °C.
Рослина чутлива до сухого повітря, особливо взимку біля батарей опалення. Вологість підвищують піддоном із вологим керамзитом, але оксамитове листя не обприскують — на ньому лишаються плями. Різких перепадів температури й протягів глоксинія не переносить.
Ґрунт і пересадка
Для бульби потрібен легкий пухкий субстрат із доброю аерацією та дренажем. Підходить суміш листової землі, торфу й перліту в рівних частинах, а на дно горщика кладуть шар керамзиту. Кислотність тримають близькою до нейтральної.
Пересаджують глоксинію щороку навесні, коли бульба прокидається після зимового спокою. Її переносять у свіжий ґрунт, а горщик беруть широкий і невисокий за формою розетки. Загальні правила процедури зібрано в матеріалі про пересадку кімнатних рослин, а придатний субстрат — у розділі про ґрунт і добрива.
Полив і підживлення
Поливають глоксинію помірно й тільки відстояною водою кімнатної температури. Ґрунт зволожують, коли верхній шар підсихає на 2–3 см, а воду ллють по краю горщика, не потрапляючи на розетку. Перезволоження провокує гниль бульби, тож надлишок води з піддона зливають.
Під час цвітіння рослину підживлюють кожні два-три тижні рідким добривом для квітучих культур у половинній дозі. Восени, коли листя жовтіє, підживлення й полив поступово припиняють. Про режим зволоження решти видів читайте в гайді про полив кімнатних рослин.
Розмноження
Глоксинію розмножують кількома способами, і найпростіший з них — листовими живцями. Здоровий лист із черешком укорінюють у воді або в легкому вологому ґрунті під плівкою. За кілька тижнів біля основи утворюється маленька бульбочка.
Дорослу бульбу під час пересадки ділять на частини, кожна з яких повинна мати живу бруньку. Зрізи підсушують і присипають товченим вугіллям, щоб уникнути загнивання. Насінням користуються рідше, бо сіянці зацвітають лише за кілька місяців і не завжди повторюють сорт.
Хвороби та шкідники
Жовте листя найчастіше сигналить про надмірний полив або брак світла, а опадання бутонів — про перепади температури й нестачу живлення. Головна загроза для бульби — коренева гниль від застою вологи. Профілактика проста: помірний полив, дренаж і провітрювання без протягів.
Зі шкідників глоксинію турбують попелиця, білокрилка та павутинний кліщ, який особливо активний у сухому теплому повітрі. Рослину регулярно оглядають, а за перших ознак обробляють відповідними засобами, докладніше — у розділі про захист рослин.
Часті питання
Чому глоксинія не цвіте? Найчастіше через брак світла або надлишок азоту; переставте рослину на світле вікно й перейдіть на добрива для квітучих культур.
Що робити з бульбою взимку? Після відмирання листя бульбу лишають у горщику в сухому прохолодному місці при 12–15 °C і майже не поливають до весни.
Чому на листі з’являються коричневі плями? Це сліди від води чи прямого сонця; не обприскуйте оксамитове листя й притінюйте рослину опівдні.